A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Карашинська громада
Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район

Затоплені городи: збитки по осені рахують?

Дата: 05.11.2018 16:54
Кількість переглядів: 66

Ще влітку за зверненням жителів Кошмака ми порушили на сторінках «Надросся» проблему затоплення людських городів потужними дощовими водами. Нагадаємо: після сильної зливи у червні у чотирьох домоволодіннях жителів Кошмака змило всю городину. У розпачі селяни звернулися до нашого Медіа-центру, в результаті у «Надроссі» вийшла стаття «Кошмак рахує збитки. Хто відповість за знищений урожай?». Публікація набула резонансу, і вже невдовзі нові гості були на порозі нашого Медіа-центру. Родина Кутовенків із Карашини вже вісім років стикається з такою самою бідою. Пробували вирішити її і власними силами, зверталися і в органи влади… Але віз і досі там.

 

— Як тільки злива чи розтане сніг, вода тече з поля до нас у двір, причому настільки потужно, що змиває все на городі. Якось восени стягло у річку навіть усі гарбузи – вони, наче м’ячики, котилися. А в погребі вода стояла по пояс, — розповідає господар Леонід Кутовенко. — Ми вже й самі пробували вал із ровом робити. Трішки пособило, але потім вода знову все це поруйнувала. Будувати щось конкретніше ми не в змозі – обоє з дружиною пенсіонери, ледь виживаємо на невеличкі гроші. До влади звертаємося регулярно, — Леонід Володимирович демонструє цілу теку різних паперів, — але ніхто нічого не робить. Тільки відписки нам шлють. Може хоч ви про нашу біду напишіть!

За збігом обставин, про обидва випадки нам жалілися жителі Карашинської ОТГ. Втім, очевидно, що з подібною проблемою стикаються жителі чи не кожного села, що проблема має дуже широкі межі. Тож будь-який досвід Карашинської громади спробувати її вирішити може стати корисним і для інших. Після НП у Кошмаці ми спілкувалися з Карашинським сільським головою Анатолієм Пархоменком. Тоді ж він зазначив, що ця біда з підтопленням «винесла на гора» проблему ширшого масштабу: «Нам потрібно відновлювати і очищати, а то й будувати нові водовідводи, дренажні стоки, канави, поновлювати захисні вали по всій території сільради», — зазначив тоді сільський голова.

То що вдалося зробити з тих пір в питанні недопущення затоплень людських городів? Про це ми знову спілкуємося з Анатолієм Пархоменком.

— Така ситуація дійсно є скрізь, але в Карашинській громаді ця проблема проявилося «голосно» — люди звернулися до ЗМІ. До речі, я бачу в цьому конкретний позитив: це означає, що люди у нас активні, небайдужі і хочуть впливати на якість свого життя, — зазначає Карашинський сільський голова. — Про ситуацію із відведенням дощових і талих вод в цілому скажу таке. Ми вже домовилися з державним інститутом землеустрою. Вони виділили спеціаліста, який з дня на день приїде до нас і проведе обстеження всіх проблемних земельних ділянок на території ОТГ. Думаю, інститут землеустрою нам допоможе зорієнтуватися, в якому напрямку вести роботи, де можна робити обвалування, де ні. Який з видів захисту земельних ділянок обрати краще. Також хочемо підвести під усі майбутні роботи нормативну базу. Тут нас навчив Кошмак. Тому що коли там депутат узявся і зробив вулицю, але при цьому розорали вал і вода затопила городи, найперше постало питання: хто дав дозвіл, де проект? А цього немає.

Що стосується господи Кутовенків, там питання складне, хоча ми не відмовляємося його вирішувати. Справа в тому, що землі, з яких вода потрапляє до них у двір — пайовані. Крім того, ці землі втратили свою конфігурацію, можливо в результаті обробітку, і тепер мають углиблення, через що воді немає куди діватися, крім як прямувати на їхню ділянку. Власникам земельних паїв ми пропонували обміняти ці паї на землі резервного фонду, а тут провести рекультивацію поля, щоб його вирівняти, але вони відмовилися. Свого часу ми викликали на обстеження ситуації фахівців райавтодору, які висунули пропозицію зробити від поля захисний вал. Але на це також потрібна проектна документація. Тож зараз ми й чекаємо фахівця з інституту землеустрою, щоб фаховий спеціаліст дав нам висновок – чи так можна, чи ні, і що краще зробити. Є у цієї проблеми й інший бік. Якщо будувати захисний вал, він може зупинити воду, яка покриватиме смугу пайових земель, отже їх вже не можна буде використовувати. Якщо зробити водовідвід в інший бік, то вода з полів, де вносяться міндобрива, потече прямо у Рось із хімікатами, і цього знову допустити не можна. Отже треба робити уловлювачі, відстійники, очистку. І все це має бути спроектовано. Тож можна уявити, яких величезних коштів коштуватиме реалізація такого проекту. Як варіант, можна провести заліснення смуги захисту, наприклад, засаджувати край поля деревами та кущами, щоб затримувалася вода.

Зараз шукаємо найкращий вихід із ситуації, який би задовольнив усіх. Розраховуємо в цьому на допомогу інституту землеустрою.

Світлана Перець


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень